Міжнародна система боротьби з “брудними грошима” практично не дає результатів і шкодить всім нам. Настав час для радикальних змін у цій системі, яка залишає в руках злочинців 99.9% їхніх незаконних доходів, але коштує всім нам трильйони доларів.
Глобальна система моніторингу фінансових транзакцій мільярдів людей є практично безпорадною у боротьбі з грошима кримінального походження. а її гігантські витрати покриваються за рахунок звичайних людей і бізнесів. Її законодавча основа обмежує використання сучасних технологій на кшталт блокчейну чи штучного інтелекту.
Після запуску у 1989 році, агентство Financial Action Task Force (FATF), створене країнами G7 для боротьби з міжнародним криміналом, зокрема, трафіком наркотиків, замість того, щоб демонструвати переваги від приєднання до його практики, почало діяти шляхом “добровільного примусу”. Сьогодні 205 країн та юрисдикцій (в ООН налічується 193 країни) використовують поправки до законів від FATF. Закони цих країн вимагають від мільйонів бізнесів приєднатися до програм з боротьби з відмиванням грошей, щодня моніторяться мільярди транзакцій. Але теорія і практика виявилися різними речами. Ця система ніколи, насправді, не працювала. Тому що критерієм її ефективності були показники, а не результати.
“Ефективність” системи визначалася відповідністю до певних правил і вимог, а також активністю зусиль, а не попередженням серйозних злочинів. За даними ООН, тільки 0,2% всіх відмитих криміналом грошей конфіскуються агентствами цієї системи. В ЄС у 2010-2014 роках лише 2,2% кримінальних транзакцій закінчилися конфіскацією коштів.
-- Система боротьби з відмиванням грошей шкодить не злочинцям, а всім нам