"..., у нас навіть завалили дісєртацію одного мудака. " (с) Лесь

Знаєте чому поляки не розуміють українців, а українці - поляків?

Тому що українці до сільського господарства відносяться як до бізнесу, а поляки - як до соціальної програми підтримки села. Тому що аграрна економіка економіка України побудована на великих фермерах та агрохолдингах, яких в Україні 40 тис, а в Польщі - на малих фермерах, яких там 1,5 млн!

І конфлікт виник впершу чергу через те, що ці два різні світі, ці дві різні моделі економіки, зіткнулись між собою.

Так, з точки зору бізнес-ефективності, наша модель виявилась ефективнішою. І наші продавці зерна легко могли б знищити польских, а замість них зайняти цей перспективний ринок, чого вони напевно і прагнули.

Однак, намагаючись спонукати поляків до чесної конкурентної боротьби, в нас не враховують одного - самі поляки цього не хотять!!! Вони не хотять укрупнятись, об’єднуватись в великі холдинги, як це робимо ми.

І насправді, їм це не потрібно! Бо можливо їхня модель має сумнівну ефективність, але з точки зору макроекономіки ця модель є ефективнішою ніж наша. Бо вона дозволяє великій кількості людей у селі, там де важко знайти роботу, забезпечувати себе самостійно. Якими б вони неефективними не були. А забезпечуючи себе, вони витрачають гроші в економіку, які далі підтримують її зростання.

У нас на жаль цього не розуміють. Бо зациклюючись на бізнес-ефективності, в нас не враховують що на макрорівні, наша власна модель має величезні проблеми. Скільки один великий фермер створює робочих місць зараз? 5-10. Причому часто буває так, що тракторист відпрацює сезон, а потім фермер його відправляє на біржу праці до наступного сезону. З точки зору бізнес-ефективності, це називається cost-cutting. А от з позиції макро, всі інші жителі села сидять без роботи. А це провокує падіння занятості, доходів, сукупного попиту і податкових надходжень у бюджет.

Скажу навіть більше. Саме наша модель привела до того, що наша країна навіть не в змозі себе захистити і просить союзників. В нас навіть до війни тотально не вистачало грошей на все і ми економили на чому тільки можна, скорочуючи навіть важливі витрати. Чому? Бо наша ефективна аграрна бізнес-економіка не могла генерувати такої суми податкових надходжень!

А польска могла. В минулому році, вони замовили 250 Абрамсів, ще рік тому 500 Himars. Ми навіть близько не можемо дозволити собі такі витрати. А вони можуть. Бо навіть їхні модель соціальної аграрної економіки генерує більше податкових надходжень у бюджет ніж наша високоефективна бізнес-модель.

І після цього в нас вчать поляків бізнес-ефективності…

В исходном посте количество чуши просто зашкаливает.

Это нашу-то систему он называет эффективной, в которой (реальное) право собственности на сельскохозяйственную землю и возникло-то сравнительно недавно? Оно возникло вот таким вот из-за перекосов, не позволявших большую часть периода независимости торговать землёй. Не берусь предсказать, как было бы, если б сразу бы было право распоряжения собственностью, но явно структура вышла бы другая.

Возможность "стоять на бирже" в несезон за чужой счёт у ту же степь.

Бредовость же утверждения про то, что давать людям возможность делать вид, что они делают что-то полезное и зарабатывать - это лучшая стратегия, чем тупо раздавать им велфер и позволить переключиться на другие занятия (а лучше не раздавать, пусть ценовой сигнал будет сильнее) очевидна.

И какое-то магическое мышление про расходящиеся от искусственно поддерживаемых таким образом неэффективных предприятий волны, то есть очередные рабочие места и инфраструктура для поддержания этого неэффективного хрен знает чего (то есть более укоренённая неэффективность).

"Давай создадим неэффективность экономики, сделаем 5 уровней передела того, что можно было здесь вообще не производить, и насобираем с этого налогов на дохрена абрамсов. ??? PROFIT!"

Ну и, не рассмотрены основные причины неэффективности сельского хозяйства и соответственно проблем фермеров - еврорагуляции и зеленая повесточка.