"Бездушні" 2020

Бразильський серіал про "бездушних" українців у Бразилії ☠️🙂

Дружина РомАна, бразилійка, переїжджає із двома доньками в українське містечко, де народився її чоловік. Там вона знайомиться з його найближчими друзями - Борисом та Іваном, які керують свинофермою. Доньки ідуть до місцевої школи і одразу долучаються до приготування свята Івана Купала. Багато хто в місті занепокоєні, адже це свято перестали відзначати 30 років тому, після страшної трагедії, що сталася під час святкування. Місто стривожене. На свинофермі зникають свині. Доньки Романа несподівано дізнаються, що їх тато помер не випадково, а вчинив самогубство. Його дружина пригадує, як в останні дні він все повторював у сні ім'я "Галина".

Сказати, що я під враженням - це не сказати нічого. Фільм за стилем нагадує "Кладовище" Кінґа - містика навколо переселення душ. Події відбуваються у 1989 і рівно через 30 років. У 1989 у школі над дошкою висить портрет Шевченка, хлопці у шароварах та дівчата у віночках і червоних чобітках готують гопак до свята Купала. Але і у 2019му бачимо в усіх будинках вишиті рушники, серветки, у школі є окремий клас для розпису писанок, типу заняття з образотворчого мистецтва, а не лише перед паскою. Дружину Романа запрошують на вечерю в український шинок, де музики співають "Чорні очка, як терен". Ключовою стравою, звичайно, є борщ. Правда, його зробили як томатне пюре, але то для супер моторошного ефекту👻 Бразильські актори час від часу вставляють репліки чудовою українською мовою!

Фільм тримає в напрузі до останньої хвилини останнього епізоду. Поза всіма горор-ефектами криється прекрасна історія з глибоким змістом. На мою думку, за винятком може кількох дрібниць, у фільмі немає зайвих трюків і смішних залякувань. Все дуже стримано і серйозно. Атмосфера містечка біля лісу з озером справді захоплює, будинки всі або дерев'яні, або оздоблені деревом всередині, наголошується що у будинку Романа деревина привезена з України. Ну, і як можна почути у трейлері, саундтреком серіалу є пісня "Розпрягайте, хлопці, коней" 🙂

Отже, рекомендую на всі 100%
-- Oleksandra Tsiupek