Коментар:
Підприємці не дурні. Хтось рано чи пізно здогадається, що можна робити продукти вищого ступеня переробки і заробляти більше. Точніше купувати сировину в аграріїв і робити. І якщо це справді вигідно, ціна на внутрішньому ринку перевищить ціну на зовнішньому і аграрії стануть продавати більшість зерна саме таким підприємцям.
А чому так досі не сталося? Що надалі дозволяє існувати простій схемі продажу сировини за кордон? Чому її ще не "творче зруйновано" за Шумпетером? А чому економіст Віктор Галасюк ще не став магнатом по виробництву карбонових кислот тощо, якщо це настільки добра ідея? Шукайте регуляції, котрі заважають з'явитися новим бізнесам, бюрократичну складність, податки, неекономічні стимули на кшталт субсідій тощо. Інакше кажучи, плоди праці попереднього покоління економічних інженерів, які теж мали на увазі якусь добру ідею, коли вигадали ці регуляції чи стимули.
Мислячи системно про економіку, треба брати до уваги самого економічного інженера (розробника регуляцій, податків та ін.) і стимули, які на нього впливають. І які, ймовірно, будуть діяти на таких у майбутньому. Якщо взяти це до уваги, і стати мета-інженером, можна прийти саме до "неоліберальних ідей", тобто до обмеження впливу держави на економіку і діяльності економічних інженерів поза контекстом ринку (у контексті підпріємства, холдінгу, екосистеми на кшталт франчайзінгу - ласкаво просимо: добрі ідеї будуть відфільтровані ринком).
Припустимо, є хороші економічні інженери з добрими намірами, які дійсно діють у інтересах народу (припустимо, що ми не знаємо про теорему Ероу і така річ взагалі існує). Але, стимули отримати тепле місце у міністерстві з величезними важелями впливу на економіку скоріше рано, чим пізно, залучить туди таких самих інженерів, як ті, плоди діяльності яких саме заважають зараз заробляти на виробленні карбонових кислот.
P.S.: Складність сама по собі не є перевагою. У світі програмування, наприклад, з надлишковою складністю намагаються боротися. Система повинна бути простою, але не простіше, ніж необхідно, щоб приносити задуману користь.
P.P.S.: На останнє нагадаю про такого підвищувача складності економіки як таварищ Сталін, котрий вигадав цікаву схему переробки життів селян у індустріальні потужності.
