Нинішній совок не знає, що це таке - кроки НКВД вночі, за твоїми дверима.
Його не били на допитах, його не грабували.
Ні, у нинішньої більшості за плечима досвід зовсім іншого життя.
Вони не пройшли через м'ясорубку терору.
Вони мають досвід досить вільного пострадянського життя, у них закордонні паспорти і вихід в інтернет.
У них, в принципі, в 90-ті був шанс стати нормальними людьми, увійти в коло нормальних народів.
Але вони по власній волі вибрали сталінізм-2 - ось в чому корінна відмінність наших сучасників від людей 30-х років.

Знаючи все про сталінський терор, наші сучасники, його виправдовують, очевидно, сподіваючись, що новий терор особисто їх не торкнеться.
Тобто вони, гади, згодні на репресії, якщо будуть «гребти» інших.
Якщо іншим будуть ламати долі; якщо інших будуть гнобити, мучити і вбивати.
Ось яке у нас чудове населення сьогодні.

Совок зробив жахливу справу: схоже, за час своєї історії він винищив майже всіх, хто міг би сприйняти свободу.
Страшна справа - рабство з-під палки.
Але ще страшніше - рабство без палки.
Страшний совок в фуфайці.
Але страшніше совок на іномарці, в імпортних шмотках, який відпочиває в Європі і до того ж ненавидить Захід.

Цей нинішній добровільний неосталінізм є добровільна відмова від можливості бути вільним, і це набагато страшніше атмосфери 30-х років.
Він знаменує повну деградацію, вже незворотню.
Це виродження як наслідок найпотужнішої антиселекції, селекції свідомих рабів.

-- Олег Басилашвілі, переклад Богдан Гнатюк